Дитяча агресія

Агресія притаманна кожній людині, оскільки являє собою інстинктивну форму поведінки. Головною її метою є виживання та захист. Завдання батьків — навчити свою дитину контролювати агресію, захищати свої інтереси соціально прийнятним способом, який не йде на шкоду інтересам інших людей і не завдає їм фізичної та моральної шкоди.

Виділяють три основних джерела деструктивної поведінки:

  • відстоювання своєї території, особистості, набуття самостійності та незалежності;
  • зіткнення дитини з заборонами на задоволення деяких потреб і бажань;
  • почуття недовіри та страху.

Травмуючий вплив на дитячу психіку надають сварки між близькими дорослими. Коли мама і тато постійно сваряться, у дітей виникає відчуття катастрофи, що насувається.  Незважаючи на те, що часто в сім’ях прагнуть уникати гучних скандалів, і сваряться в її відсутність, дитина відчуває напружену атмосферу. Адже батьки створюють дитячий світ, який має залишатися непохитним.  Конфліктна ситуація сприймається малюком як загроза його благополуччю.

У деяких ситуаціях дорослі змушені забороняти дитині певним чином поводитися або не завжди задовольняють її бажання, що також може породжувати агресію. Тут необхідно враховувати два моменти. Необхідно навчитися грамотно застосовувати покарання та встановлювати заборони. Пам’ятати, що базовою потребою дитини є необхідність відчувати, що її цінують і люблять.

Якщо малюк починає в цьому сумніватися, він прагне викликати відчуття власної значущості. Постійні вимоги дітей придбати їм що-небудь є з їхнього боку найчистішої провокацією. А відмова в бажаному трактується на користь непотрібності та нелюбові з боку батьків.

Однак не вирішує проблему і беззаперечне виконання забаганок розбещеного чада, оскільки сумніви виникають знову і знову. Щоб не допустити подібного спотвореного сприйняття дійсності, необхідно щиро говорити дітям про те, що вони важливі для Вас.

Як поводитися батькам для запобігання небажаної поведінки?

Якщо батьки хотять, щоб їхні діти не росли забіяками, перш за все, їм необхідно контролювати свої власні агресивні імпульси. Слід пам’ятати, що дитина вчиться правилам соціальної взаємодії, спостерігаючи за поведінкою людей, які його оточують.

Проявляти любов до малюка необхідно в будь-якій ситуації. У жодному разі не можна використовувати висловлювання: «Якщо ти так себе поведеш …, то я (ми) тебе любити не будемо!».  Не потрібно відкуповуватися від своєї дитини дорогими подарунками, іграшками, солодощами тощо. Адже найбільш за все Ваш малюк потребує Вашої уваги та любові.

Та все ж таки, не потрібно забороняти дитині проявляти агресію, оскільки пригнічені негативні імпульси можуть завдати шкоди здоров’ю. Навчіть дитину висловлювати погані емоції соціально прийнятним способом: малюнком або словом, за допомогою іграшок, нешкідливих для оточуючих дій, у спорті.

Поважайте у Вашій дитині особистість, прислухайтеся до її думок. Надайте малюку достатню незалежність. Однак дайте зрозуміти, що у скрутний момент Ви з радістю допоможете.

Якщо дитина галасує, нервує, вередує — притисніть до себе, обійміть. Ці обійми виконують відразу кілька важливих функцій. Коли Ви спокійно можете витримати прояви дитячої агресії, дитина бачить, що не втрачає Вашу любов та вчиться контролювати сворї негативні емоції та злість. У момент сутичок із дитячою агресією батькам слід розповісти про негативні наслідки такої нестриманої поведінки, про повернення зла, невідворотності покарання.

Також не варто забувати про позитивну оцінку дитини. Обов’язково хваліть її за старанність. Закріплюйте належну поведінку дітей. Не варто говорити: «Слухняна дівчинка» або «Слухняний хлопчик».  Дуже часто діти не звертають на уваги на подібні фрази. Краще вимовити: «Ти приніс мені дуже велике задоволення, коли … замість того щоб лаятися, битися. Я бачу, що можу тобі довіряти». Подібна похвала має для дітей велике значення.

Намагайтеся уникати ситуацій, які здатні спровокувати негативну поведінку Вашої дитини. Пам’ятайте: якщо людина вміє управляти агресією, вона стане не тільки джерелом деструктивної поведінки, але й джерелом енергії, яку можна направити на конструктивні цілі. А завдання батьків — навчити дитину контролювати негативні емоції, а енергію застосовувати лише собі на користь!