Наші зазделегідь ретельно сплановані зустрічі, які подекуди перебудовувалися в останню мить, можна описувати довго та емоційно. Здається, про це цілком реально написати цілу дитячу книгу із закрученим, детективним сюжетом! Кожна зустріч та подорожі від міста до міста, від лікарні до лікарні були особливими. Але всюди нам були раді та зустрічали зі щирими посмішками. Полтавські дітки навіть намалювали газету та подарували її зі смаколиками в день нашого візиту. На великому ватмані дитячими ручками було написано: «Дякуємо, Ранкова книготерапія». Цим малюки сильно підбадьорили команду проєкту. Мабуть, найщасливіші виступи для нас були в Черкасах та Дніпрі. Адже, не дивлячись на карантинні перешкоди, ми все ж таки побачили діток, які змогли вийти до нас, посміхнулися один одному через маску та обмінялися позитивною енергетикою.
Карантин та поширення пандемії відчутно вплинули на реалізації наших ідей. Ба більше – часом ми робили майже неможливе! Інколи здавалося, що проведення «Ранкових книготерапій» зриваються в останню мить і навіть їх онлайн-презентація стає неможливою. Адже суворі обмеження деколи не дозволяли нам заїхати на території медичних закладів , задіяних у проєкті.
Ось, наприклад, так сталося в Миколаєві. Команда проєкту та клоуни-лікарі майже під’їхали до дитячої лікарні, але пролунав дзвінок від головного лікаря відділення онкогематології. Місто щойно внесли в помаранчеву зону, що означало небезпеку та заборону проведення масових заходів. Нам не дозволили наблизитися до лікарні, де дітки вже чекали на подарунки та налаштували свої ґаджети на пряму трансляцію презентацій і театралізованих дійств від клоунів-лікарів. Але, як у казці із добрим фіналом, на допомогу прийшли фахівці департаментів культури та ЗМІ обласної та міської адміністрацій. Вони за лічені години організували нам майданчик для виступу в чарівному дитячому містечку “Казка”. Туди ж оперативно підтягнулися дружні журналісти, які висвітлювали діяльність проєкту в засобах масової інформації, та батьки з дітками, які перебувають у ремісії. Виступ пройшов чудово, а малеча з лікарень спостерігала за подіями онлайн. Дітки зазделегідь отримали свої книжки та мали можливість споглядати, як герої презентованих їм творів оживають і завзято танцюють на театральному майданчику казкового амфітеатру.
Нагадуємо, що дитячі твори, які нещодавно вийшли в друк у видавництві «Ранок», – «Бузковий відмідь, або живий іграшковий Я» Мар’яни Гончарової-Горянської та «Усе, про що я мовчала» популярної австралійської авторки Кайлі Форнасьєр дітлахам презентувала особисто українська письменниця. Це був перший письменницький тур Мар’яни Гончарової-Горянскої й судячи з усього, вона ще довго згадуватиме несподівані умови, в яких їй довелося працювати.
До речі, у Києві «Ранкову книготерапію» презентували маленьким пацієнтам обласної клінічної лікарні під вікнами відділення онкогематології на автомобільній парковці. Операторка, яка проводила стрім маневрувала між транспортними засобами, намагаючись вхопити найцікавіші моменти книжкових дійств та якісно передати малечі емоції акторів. Дітки не мали можливості залишити свої палати, тож вони спостерігали за всім онлайн. На вулицю до команди проєкту змогли вийти лише медичні працівники та батьки дітлахів, вони й доставили цінний книжковий вантаж маленьким пацієнтам нашої книготерапії.
Найоригінальніша трансляція подій «Ранкової книготерапії» проводилася для малечі з відділень онкогематології та пересадки кісткового мозку Охматдиту. Запланований виступ на балконі оновленного корпусу столичного медзакладу відмінили, бо стали суворішими запобіжні карантинні заходи. Онлайн-трансляцію вирішили провести з найвищого пагорба музею «Київська фортеця». Директорка музею Оксана Новікова-Вігран порадила секретне місце, де найкраще «ловиться» Інтернет-зв’язок. Вся команда «Ранкової книготерапії» разом з обладнанням, костюмами та реквізитом не вагаючись дісталася вершини пагорба та успішно зіграла свої ролі, як і було заплановано. Дітки залишилися в захваті, а стіни величної фортеці, мабуть, здригнулися від такої несподіванки. Щоправда, наступного ранку нам таки вдалося потрапити на територію Охматдиту та провести імпровізований клоунський парад для наших чарівних маленьких глядачів. Які ж то були емоції!
Отже рапортуємо! Українські митці, а точніше мисткині (саме 7 управних дівчат працювали над проєктом) не зупиняються перед труднощами карантину. Наша команда провела в рамках проєкту «Ранкова книготерапія» 14 презентацій і театралізованих заходів в офлайн- та онлайн-режимах. “Лабораторії книготерапії” вже працюють для наших маленьких книголюбів у медичних закладах, задіяних у проєкті. Усі наші малюки отримали в подарунок книжкові видання та пройшли майстер-класи в онлайн режимі. Дехто з них, до речі, уже зміг похвалитися своїми першими літературними напрацюваннями, створеними за результом онлайн занять, які професійно підготувала Мар’яна Гончарова-Горянська. В успішності трансформованого на ходу веселого терапевтичного проєкту велика заслуга нашої менеджерки Анастасії Коноплян, яка не тільки швидко приймала відповідальні рішення та координувала роботу дружніх журналістів, а ще й власноруч установлювала обладнання (вантажила своїми тендітними руками величезну колонку). Але велику й важливу роботу виконували ми всі. Наша команда впоралася та з гордістю може відзвітувати за свою роботу перед Українським культурним фондом, який підтримував та фінансував проєкт «Ранкова книготерапія». Далі буде!