Емоційний інтелект як суперсила: чому жіноче лідерство змінює правила гри

Чому вміння розуміти емоції – це не вразливість, а конкурентна перевага? Як трансформувати страх у впевненість? І чому інвестиції в жінок-лідерок – це інвестиції в майбутнє бізнесу, читайте у цьому матеріалі.

Кілька років тому на одній із конференцій мене запитали: «Що найбільше допомагає вам як керівниці?» Я відповіла не задумуючись: «Здатність розуміти, що відбувається з людьми навколо мене». І тоді в залі хтось іронічно зауважив: «Ну так, жіночі штучки».

Жіночі штучки. Так світ бізнесу роками називав емоційний інтелект – здатність розпізнавати, розуміти й керувати емоціями. І саме ця риса сьогодні стає однією з найцінніших у лідерстві.

Емоційний інтелект і лідерство

Дослідження показують, що жінки-лідерки демонструють вищі показники емоційного інтелекту порівняно з чоловіками, особливо в компонентах, пов’язаних із розумінням і керуванням емоціями. Жінки показують кращі результати в багатьох лідерських навичках, включаючи ініціативність, стійкість до стресу та прагнення до саморозвитку. Варто ще зауважити, що емоційний інтелект є критичним предиктором ефективності та потужним драйвером лідерства. Люди з високим емоційним інтелектом швидше зчитують атмосферу в команді, розуміють приховані конфлікти, легше проявляють повагу та емпатію.

У моїй практиці я неодноразово спостерігала, що коли керівниця вміє «відчувати» команду, то вона створює середовище, де люди не бояться бути собою. Де можна говорити про помилки без страху покарання. Де цінують не лише результат, а й людину, яка його створила.

Індра Нуї, колишня CEO PepsiCo, одна з найвпливовіших жінок світу, у книжці «Sun Tzu for Women: The Art of War for Winning in Business»
говорила: «Поєднуй те, що є корисним для бізнесу, з тим, що є корисним для світу».

Це і є емоційний інтелект у дії – розуміння, що твоя роль як лідерки не в тому, щоб тільки командувати, а в тому, щоб допомагати і створювати умови для зростання інших.

Чому «я не знаю» – це нова сила?

Один із найстрашніших стереотипів, з якими стикаються жінки на керівних посадах, – це переконання, що ти маєш знати все. Що будь-яке «не знаю» або «помилилася» – це прояв слабкості. Але насправді впевненість – це не про «я знаю все». Це про «я не боюся вчитися», бо саме це дає жіночому лідерству особливу силу.

Брене Браун, чиї дослідження про вразливість (The Power of Vulnerability: Teachings of Authenticity, Connections and Courage) стали революційними для розуміння сучасного лідерства, пише, що, виявляється, вразливість – це найточніший вимірювач сміливості. Коли лідерка дозволяє собі бути справжньою, показувати, що вона теж може сумніватися, шукати відповіді, вчитися – вона створює культуру довіри.

З власного досвіду скажу, знаєте, що стається з командою, коли лідер чесно визнає помилку? Команда бачить, що помилятися можна, і це не катастрофа, а частина процесу і ніхто не втрачає поваги.

Як розвинути в собі лідерство, залишаючись собою

Саморефлексія – ще один важливий інструмент. Коли ти чесно дивишся на себе, на свої реакції, на свої тригери – ти перестаєш діяти реактивно. Ти стаєш усвідомленою. І це змінює не тільки твій стиль керування, а й те, як команда сприймає тебе.

«Як стати лідеркою і не втратити себе?» – це питання, яке я чую постійно. І кожного разу відповідаю, що справжнє лідерство ж не вимагає жертв, а насамперед воно вимагає чесності.

Бо справжнє лідерство починається не з амбіції керувати. Воно починається з готовності брати відповідальність. За рішення, людей, наслідки. І ти не повинна копіювати чиюсь модель успіху, коли ти можеш створити власну.

Що допомагає на цьому шляху?

Звісно, в першу чергу це менторство. Адже коли поруч є жінка, яка пройшла подібний шлях, це змінює все. Вона знає, що таке балансувати між кар’єрою і особистим життям. Вона знає, як залишатися м’якою і водночас твердою. Вона знає, що означає боротися зі стереотипами і залишатися собою. Її підтримка – це не просто теоретична порада, а живий досвід.

І друга найважливіша допоміжна в цьому, авжеж, внутрішня робота. Терапія, коучинг, рефлексія – що завгодно, що допомагає тобі залишатися в контакті з собою. Тому що лідерство виснажує, якщо ти не наповнюєшся. І жінки часто забувають про це, намагаючись бути сильними для всіх. Але ти не можеш наливати з порожньої чашки.

М’яка сила: чому емпатія стала новою валютою в бізнесі

Справжня лідерка не кричить, вона здатна надихати без тиску і створювати середовище, де люди хочуть працювати краще. Не через страх, а через віру. Не через наказ, а через сенс. Коли команда розуміє «навіщо», вона працює з душею. А це набагато потужніше за будь-які KPI. Світ бізнесу довго працював за принципом: хто гучніший – той правий. Хто жорсткіший – той сильніший. Але сьогодні все змінюється.

Жінки-лідерки часто володіють тим, що називають «м’якою силою» – здатністю впливати через емоційний інтелект, емпатію, уміння слухати. Вони не карають чи роздають накази – вони надихають, не тиснуть – а підтримують і знаходять спільну мову.

І саме ці якості сьогодні стають критично важливими. У світі, де команди працюють віддалено, де лояльність співробітників залежить не від зарплати, а від сенсу, де люди шукають не просто роботу, а місію – емоційний інтелект стає найпотужнішим інструментом.

Сьогодні бізнес потребує не гучних рішень, а ще й балансу, бо лідерка не має бути м’якою завжди. Є ситуації, коли потрібна чіткість, твердість, рішучість, але навіть у цих моментах можна залишатися людяною. Можна бути вимогливою, але справедливою, можна говорити «ні», але пояснювати чому, можна приймати складні рішення, не втрачаючи поваги до людей.

Замість висновку

Кожна жінка, яка дозволяє собі бути лідеркою на своїх умовах, змінює правила гри для себе, своєї команди, навіть, для наступного покоління.

І якщо ти досі сумніваєшся, чи маєш право займати цей простір – знай: маєш, тому що світ потребує твого голосу, твого досвіду, твоєї емпатії, твого емоційного інтелекту.

Знову ж таки, як казала Індра Нуї: «Якщо ти хочеш покращити організацію, ти маєш покращити себе – і організація підтягнеться за тобою».

Саме так воно і працює. Змінюючи себе, ти змінюєш світ навколо. А це найпотужніше, що може зробити лідерка.

 

Євсеєва Юлія Володимирівна — голова Наглядової ради благодійного фонду «Ранок-Україна», HR-директорка видавництва «Ранок», ділова жінка, блогерка та книжкова експертка, дружина генерального директора найбільшого дитячого видавництва України «Ранок», мама двох донечок та синочка.