Обираємо спосіб для подолання дитячої істерики

Не буває дитини без істерик, як і не буває батьків, які б не губилися в цих самих дитячих істериках: не кричали б, не лаялися і, навіть, не карали б. Насправді впоратися з примхами малюка не так вже й важко. Розповімо про ефективні способи.

На рівних
Уявіть, дитина вередує, потім каже, що їй погано. Малюк хоче викликати у Вас співчуття, і, звичайно ж, змінити ситуацію на свою користь. І навіть якщо Ви другого їй не дозволите (наприклад, не дивлячись на сльози, не збираєтеся купувати морозиво), поспівчувати Вам необхідно. Для цього опустіться на один рівень з малям (нахиліться, присядьте, подивіться в очі) та скажіть: «Я розумію, ти дуже засмучений, ти хочеш спробувати це». Малюк вступить у діалог, і це буде першим кроком виходу з істерики.

Милування
Ви не тільки співчуваєте дитині, але і продовжуєте любити, і для малюка дуже важливо це знати. Адже діти досить часто будь-який негатив, будь-яку негативну реакцію батьків пов’язують з тим, що їх розлюбили. Обійміть малюка, погладьте по голові. Дайте виплакатися у себе на грудях.

П’ять хвилин — і няких сліз
Пам’ятайте, кожен має право на емоції. Тож надайте малюку це право. Але обов’язково окресліть межі: «Ти поплачеш ще п’ять (дві, три) хвилин, а потім ми поговоримо!». Цей час буде рятівним для всіх: для дитини — щоб налаштуватися на діалог і трохи заспокоїтися, для вас — щоб абстрагуватися на деякий час.

Можна/неможна
Аналогічний метод на розмежування рамок, тільки не тимчасових, а територіальних. Скажіть дитині: «Тут, в магазині, плакати не можна, тут багато людей, а там, на вулиці, можна. Давай вийдемо, та ти поплачеш». Таким чином, Ви приймаєте його дії, але берете паузу. Коли ви вийдете з магазину, то плач може і не розпочатися.

Вода — найкращий помічник
Умитися, попити водички — цей спосіб відмінно заспокоює не тільки дітей, а й дорослих. Якщо відчуваєте, що і ви теж вже починаєте втрачати самовладання, приєднуйтесь до водних процедур!

Дебати
Попросіть дитину розповісти про проблему. Запропонуйте їй проаналізувати ситуацію: «Скажи, це проблема велика або середня, як вважаєш?». Поясніть дитині, що її проблема не варта сліз та істерик.

 Дихальні процедури
Гарні, коли ви вже розумієте, малюк у владі емоцій і не в змозі впоратися самостійно з ними. Скажіть суворо: «Зараз глибокий вдих, видих, сльози витираємо і поговоримо!». Виконайте дихальні процедури і самі, підтримайте маля.