Як зрозуміти, що ви класні батьки

Бути батьками — нагорода, хоча декому це може здатися випробуванням. Це так само, як у інших аспектах життя: хтось у складнощах і негараздах бачить шанси й нові горизонти, можливість почати все з нуля, відкрити в собі нові риси, а хтось звинувачує несправедливий світ, долю, країну, у якій доводиться жити…

Чи відчували ви хоча б раз у житті провину за те, як повелися з дитиною? Це могла бути не куплена чергова іграшка, або ваша нестриманість від утоми, або надто суворе покарання, на ваш погляд, або сварка з колючим підлітком… Якими думками ви карталися? Мабуть, щось на кшталт: «Я погана мати/батько». А що значить бути хорошим батьком або матір’ю? Якщо опитати респондентів, то виявиться, що частково відповіді збігатимуться — це нав’язані суспільством норми, штибу «доглядати, виховувати, годувати, навчати тощо», а решта відповідей різнитиметься залежно від болю кожного окремого батька чи матері (це як у Льва Толстого «кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму»). Так от, найперше, що радять психологи, — це позбавлятися почуття провини. Приймати свої помилки, усвідомлювати їх і намагатися розібратися, в чому ж проблема, а не мучитися докорами сумління, а за чергової невдачі сердитися на себе ще дужче.

Насправді більшість проблем із дітьми криються в нас самих. Можливо, у наших стосунках із батьками, у дитячих травмах, непрожитих конфліктах, незакритих гештальтах. Коли ви вперше зустрінете таку думку, то, напевно, у вас виникне опір: «Немає в мене жодних проблем, я ріс/росла у щасливій повній родині з люблячими мамою й татом», — а потім у процесі пошуків та опрацювань ви пригадаєте, як маленьким хлопчиком або дівчинкою ненавиділи ходити до дитсадка і подумки сердилися на батьків, які змушені були віддати вас туди; або згадаєте, як під час застуди, коли хотілося, аби мама була поруч, тримала свою руку на лобі й читала, мати змушена була йти на роботу, і тільки перелік ліків, які необхідно випити, залишався від неї разом із запахом її рук … Багато може спливти у вашій пам’яті. Підсвідомість ховає такі моменти подалі, аби вам не було боляче знов і знову. Але позбавитися того болю назавжди можна, лише знову діставши його, проживши та пробачивши.

Якщо ваша дитина не виконує ваші прохання, грубіянить вам, не хоче навчатися, схильна до істерик, плаксива тощо, зверніться до фахівця або почитайте книжки з дитячої психології, як-от: «Як говорити, щоб діти слухали, і як слухати, щоб діти говорили» Алель Фабер, «Спілкуватися з дитиною. Як?» Ю. Б. Гіппенрейтер, «Зрозумій мене. Секрети розшифрування дитячої поведінки» А. Гресь. Розширюйте свої знання, шукайте відповіді в різних місцях, можливо, навіть за межами звичної вам культури.

До речі, у ведичній культурі вважається, що діти обирають саме тих батьків, які їм потрібні. Немає жодної помилки чи випадковості. Душі, які обирають собі сім’ю для того, аби втілитися в життя, мають не несуть свої уроки. І батьки, тобто вже втілені душі, мають свої уроки. Так от, згідно з ведичним трактуванням, діти приходять, аби допомогти нам пройти певні уроки. Та й самі вони потрапляють у родину, де вони теж найкращим чином зможуть пройти свої уроки. Звісно, можна їх так і не усвідомити, а можна постійно духовно зростати, розширювати свою свідомість і світосприйняття — тоді відповіді на всі запитання приходитимуть самі. Так само, як і відповідь на питання: «Як стати хорошими батьками?». Що значить «хороший»? Це досить суб’єктивне поняття, до того ж оцінювальне. Якщо ви вже стали батьками, то знайте, що вас винагородили, вам дали шанс, аби змінитися, розв’язати давні конфлікти, поліпшити свій психологічний стан. І головне, вам подарували найкращу нагоду в житті — зрозуміти, як це: любити безумовно.