Як навчити дитину ставити цілі й досягати їх?

Усі діти вміють мріяти, але ніхто з них не вміє свідомо ставити цілі, бо це навичка, якої треба навчитися. І хто ж, як не дорослі допоможуть дитині в цьому! Ловіть декілька порад, як ставити цілі правильно та з чого почати.

Вчимося перетворювати мрію на мету

Наочно покажіть дитині, що таке ціль. Наприклад, ваша донька мріє стати музиканткою. Запропонуйте спочатку візуалізувати мрію, для цього можна скористатися ватманом. Коли ви зобразили/наклеїли мрію, слід намалювати до неї стежку, яка складатиметься з невеликих кроків. Приміром: майбутній музикантці слід пошукати музичні школи у своєму місті, потім записатися в одну з них або найняти особистого вчителя, придбати інструмент, стежити за місцевими музичними конкурсами й по можливості брати участь у них; якщо йдеться про старшокласницю, то слід підшукати відповідний заклад, до якого вона вступить, аби продовжувати професійно займатися музикою. Отже, дитина побачить свою ціль, а також кроки, які треба зробити на шляху до неї.

Починаємо з короткочасних цілей

Для того щоб дитина була мотивована й надалі досягати своєї мети, їй дуже важливо побачити результати своїх старань. Тож відшукайте разом якусь короткочасну ціль, наприклад, запитайте, чого б ваша дитина хотіла навчитися. Коли ціль буде поставлена, допоможіть розбити її на декілька дрібних: якщо дитина хоче вивчити іноземну мову, по-перше, треба знайти репетитора або записатися на групові заняття чи почати вивчати іноземну  онлайн, по-друге слід поставити проміжні цілі (за тиждень вивчати по 70 нових слів). Не забувайте відзначати досягнення кожної проміжної цілі.

Залучаємо наочність

Записуйте або малюйте власні цілі. Ви можете навіть влаштувати вечір візуалізації, коли кожен член родини малюватиме або клеїтиме на ватмані свої мрії. Коли все буде готове, покажіть, що якщо мрія стає метою, то до неї має йти стежка з невеликих цілей — це ніби підніматися сходинками. 

Якомога раніше навчіть дитину плануванню задач — це дуже знадобиться їй під час навчання. До речі, список покупок — це теж свого роду план задач. Діти за природою хаотичні, їх цікавить усе, вони швидко перемикають увагу, тож важливо вже з першого класу залучати їх до планування. Тут також слід розпочати з меншого — планування на день. Запропонуйте завести календарик, зошит, щоденник, плакат тощо, де дитина змогла б записувати або замальовувати свої плани на день. Навчіть її займатися цим звечора. Це може стати своєрідним ритуалом перед сном. До речі, попри хаотичність дитячої природи, для них дуже важлива стабільність і дотримання ієрархії  в родині — так вони почуваються спокійними, впевненими та щасливими.

Ця таблиця допоможе вам не припуститися розповсюджених помилок і не відбити в дитини бажання ставити цілі.

Чого не слід робити Як бажано робити
Ставити цілі за дитину.

Чи отримаєте ви задоволення від досягнення чужої мети? Тож нехай дитина сама ставить свої цілі, хоч якими абсурдними вони вам не здаються.

Допомагати дитині знаходити власні цілі.

Запитуйте її, про що вона мріє, чого б вона хотіла найближчим часом.

Негативно реагувати на невдачу.

Це буде просто антимотивація. Підготуйте дитину до того, що негативний результат — теж результат. І можливо, він стане початком нової мети.

Якомога частіше повторювати фразу Томаса Едісона, винахідника електричної лампочки . Напишіть її на стіні або повісьте на холодильник: «Я не зазнав поразки. Я просто знайшов 10 000 способів, які не працюють».
Ставити цілі на невизначений термін. 

У такому разі це не буде ціллю, а буде мрією, а ми навчаємо ставити мету й досягати її.

Визначати чіткий термін досягнення мети, а також терміни проміжних етапів. Добре буде намалювати шкалу з поділками 0%, 25%, 50% і 100% і щоразу, коли буде досягнутий певний рівень, позначати його та, звісно, святкувати.
Перенасичувати дитину.

Якщо ви даруватимете дитині все, що вона хоче, з приводу і без, ви позбавлятимете її цілей.

Дарувати дорогі подарунки лише на важливі свята.

Якщо дитина хоче нову модель смартфона, не поспішайте купувати її, а надто коли ви нещодавно вже подарували телефон. Натомість запропонуйте дитині записати це в цілі. Визначте вартість, розпишіть, скільки грошей слід відкладати на місяць. Звісно, не затягуйте процес: дитина не зможе 10 років збирати на смартфон. Чітко визначте, яку суму дасте ви, а яку дитина має зібрати сама.

Хаотично жити самому.

Пам’ятаєте, що діти наслідують нас? Тож звідки взятися маленькому досягальнику, коли його батьки живуть, як заманеться?

Планувати свій наступний день, розписувати цілі та шляхи їх досягнень і показувати це дітям.