Дитина-шульга: Як навчати?

Останнім часом зростає кількість людей, в яких ліва рука виявляється ведучою. Наприклад, у Великобританії в 1930-ті роки нараховувалось 3% лівшів. У 1950-х – їх стало 5%, а зараз майже кожен десятий англієць – шульга. В Україні таких досліджень не проводиться, проте вчені вважають, що така тенденція притаманна і нашій країні. Насправді є декілька видів ліворукості, які принципово відрізняються один від одного за своїм походженням. Тільки знаючи цю різницю, можливо грамотно підібрати профілактичну та розвиваючу програму для вашої дитини.

Вид перший: – лівшество.
Вид другий: – ліворукість.

Лівшество передається дитині природно, на генетичному рівні. Це означає, що провідну роль у роботі мозку перебирає на себе права півкуля і це відповідає певному стійкому типу роботи нервової системи та головного мозку.
Ліворукість передбачає активне використання лівої руки тимчасово або назавжди. Причиною цього можуть бути родова травма, особливості розвитку та навіть виховання. В міру росту дитини та активізації роботи лівої півкулі, у таких дітей можливе «чарівне перетворення» шульги в правшу. Отже, потрібно розібратися, що стало причиною того, що дитина іноді бере ложку або олівець у ліву руку.
На жаль, вся система освіти у нашій країні розрахована на праворуких. Навчання пропису передбачає жорсткі вимоги – класти зошит горизонтально, з невеликим нахилом, тримати ручку певним чином. Це заважає дітям-лівшам повноцінно розвиватися, порушується сприйняття інформації, виникає спотворення почерку, виникають граматичні помилки. На початку освоєння правопису, такі діти часто відтворюють цифри та літери у дзеркальному відбитті: («Є-Э», «Я-К», «В-3», «6-9»). Часто у лівши трапляється затримка мовного розвитку, неправильна вимова звуків. Але ні в якому разі не перевчайте дитину-шульгу! Та не дозволяйте цього робити дорослим – вчителям, вихователям, родичам! «Рукість» неможливо змінити на свій розсуд — будь-яке втручання в роботу мозку, тим паче у дитинстві призводить до непередбачуваних наслідків, котрі можуть проявитися не відразу, а через декілька років. Боротися з цим буде дуже важко не тільки фахівцям, а і самій дитині. Просто не намагайтеся підігнати дитину під загально відомі правила: нехай вона робить все тією рукою, якою їй зручніше. Краще під час малювання або гри давати їй іграшки в обидві руки, розвиваючи і праву, і ліву.
Часто у дітей-лівш, яких наполегливо перевчали, розвиваються невротичні реакції та неврози. Ознаками цих небажаних явищ можуть бути: порушення сну та апетиту, головні болі, болі у животі, страхи, денний та нічний енурез, затинання, нав’язливі рухи, підвищена збудливість, роздратування. Можливі захитування у транспорті, підвищена чутливість до спеки, духоти, запахів, тривалий неспокій, в’ялість, загальмованість, погіршення зору та навіть бронхіальна астма.
Тому просто пояснюйте зараз дитині: в тому, що він не такий, як всі, немає нічого поганого. Нехай він буде впевненим в собі. А коли прийде час навчання, поспілкуйтеся із вчителькою, попередьте її про особливості дитини і при проведенні занять їх врахувати.
Вважається, що лівші більш прихильні до гуманітарних наук, а правші – до точних. Лівші більш мрійливі й часто гостріше сприймають проблеми; мислять образами, швидше проникають у глиб проблеми, пошук рішень ведуть інтуїтивно, а не вивчають її послідовно, по частинах, як правші. Ліворукі часто відрізняються яскравою індивідуальністю, акторськими здібностями, дуже добре проявляють себе в мистецтві. До недавнього часу багато дитячих труднощів було нелегко пояснити, і тому їх просто ігнорували. Зараз існують методи нейропсихологічної діагностики, які дозволяють розробити корекційні програми, котрі допоможуть малюкові знайти себе, у навчанні пояснити, і тому їх просто ігнорували.

Підготувала
вчитель-логопед Мануйленко І. І.