Як навчити дитину безпеки

Кожні батьки знають: як би старанно ми не оберігали своїх чад, але рано чи пізно настає час, коли дітям доведеться самим повертатися додому, самим залишатися вдома, без дорослих. І звичайно, до цього часу кожна дитина повинна набути необхідних навичок безпеки. І, як правило, набуває. Але, на жаль, часто тільки теоретичні.

Виховні й освітні бесіди необхідно починати проводити змалечку. Навчаючи дитину правилам безпеки, потрібно пояснити їй важливість цієї теми. Ви можете домогтися дитячої слухняності за допомогою фрази: «Тому що я так сказала», але це не переконає дитину у значущості правила. Постарайтеся переконати свою дитину, що правила потрібні не для того, щоб зробити її життя менш радісним, а для забезпечення власної безпеці. Навчаючи правилам безпеки, не залякуйте дитину. Якщо ви не хочете, щоб вона лазив по деревах, не варто казати: «Ти впадеш і зламаєш собі шию». Краще скажіть: «Ти можеш впасти, і тобі буде боляче». Якщо ви перебільшуєте можливу небезпеку, це може призвести до одного з двох наслідків (або до двох відразу):

дитина не буде вам довіряти. Вона не повірить вам, тому що розуміє: те, що ви говорите, малоймовірно;
дитина повірить вам, але виросте з упевненістю в тому, що світ — це страшне місце, повне небезпек.

Якщо дитина не слідкуватиме встановленим правилам, ваше головне завдання — пояснити, що така небезпечна поведінка має наслідки. Якщо дитина вибігає на проїжджу частину, ви повинні негайно повернути її в безпечне місце, ще раз повторити правило, пояснивши причини (наприклад, сказати, що водії можуть не побачити дитину) і ще раз попередити, що так робити не можна.

Таке попередження слід робити лише раз. Та якщо дитина все одно повторює правокуючу поведінку, вам необхідно встановити суворі наслідки. Вони повинні бути пов’язані з потребою забезпечити дитині безпеку. Наприклад, якщо вона знову вибігає на проїжджу частину, варто відвести його додому. Поясніть дитині зв’язок між його поведінкою та наслідками: «Я попереджала тебе, що бігати по проїжджій частині не можна. Це небезпечно. Якщо ти не можеш безпечно грати на вулиці, грай вдома».

Коли встановлені вами правила здаються дитині справедливими, і вона розуміє необхідність власної безпеки, то буде дотримуватися цих правил. Дитина почне прислухатися до вас не для того, щоб догодити, а тому що буде вважати ваші правила своїми власними.

Внутрішній голос
Необхідно також розуміти, що для безпеки дитини потрібно щось більше, ніж просто слідування правилам. Дитина повинна довіряти особистим інстинктам щодо того, що небезпечно, а що – ні. Ви повинні допомогти своїй дитині розвинути внутрішній голос, який буде попереджати її про можливу небезпеку. Цей голос утримає дитину від того, щоб сідати в машину до незнайомця, гуляти в безлюдних місцях тощо. Тому навчіть дитину довіряти інстинктам. Усякий раз, чуючи цей внутрішній голос, вона повинна прислухатися до нього.

Репетиція безпеки
Ще один спосіб розвинути у дитини інстинкти самозбереження — репетирувати з нею ситуації, що пов’язані з безпекою. Зробіть це у формі гри. Поєднуйте прості проблеми з більш складними:

Як би ти вчинив, якби незнайомець прийшов за тобою після шкільних занять і сказав, що батьки зараз зайняті?
Що б ти зробив, якби твій м’яч викотився на дорогу?
Що б ти зробив, якби загубився в супермаркеті і не зміг мене знайти?
Що б ти зробив, побачивши, що інша дитина впала з дерева?
Як би ти вчинив, якби інша дитина сиділа на висоті та не хотіла спускатися?
Що б ти зробив, розбивши термометр?
Як би ти вчинив, якби твій друг запропонував тобі зробити щось небезпечне?

Якщо ці питання зіб’ють дитина з пантелику, запропонуйте їй кілька варіантів на вибір.
Дитина може дати зовсім несподівані відповіді, наприклад: «Я почекаю, поки м’яч сам повернеться до мене»; «Я запропоную дитині цукерку, щоб вона спустився з гірки» тощо.
У такому випадку похваліть свою дитину за кмітливість і запропонуйте краще рішення, а в наступний раз задайте те ж питання.