Програмне забезпечення «Самоконтроль і дисципліна»

Усі батьки хочуть, щоб малюк успішно виконував домашні завдання, встигав з усіма шкільними справами і залишався при цьому веселим і здоровим. І всі ми знаємо, що хороше навчання — це не тільки високі оцінки в щоденнику, але ще й організованість: уміння зібрати рюкзак, записати у щоденник домашнє завдання, вчасно зробити уроки, лягти раніше півночі, прокинутися за годинником і одягнутися … Як батьки можуть допомогти дитині встановити контроль над усіма цими процесами?

Пропонуємо з’ясувати це разом! По-перше, чи нормальна дитяча безтурботність і забудькуватість? Психологи відповідають: так! У більшості випадків, дітям потрібно чимало часу, щоб навчитися самостійно виконувати свої обов’язки. Формування цієї навички триває аж до 13-15 років, і це цілком нормальний процес. Адже ми – організми, а не механізми, наше життя плавне та гнучке, і воно залежить від зовнішніх умов. А діти – особливо спонтанні і незібрані. Крім того, багато що залежить від спадковості й особливостей нервової системи маленької людини.

Тоді виникає інше питання: як привчати дитину до організованості? І тут, перш за все, потрібно пам’ятати, що незалежно від типу нервової системи і схильності до творчого хаосу, організованість — це навичка, якою можна оволодіти. Іншими словами, ми можемо встановити програмне забезпечення під назвою «Самоконтроль і дисципліна» в організм нашого дитини. І завдяки завзятості та наполегливості з боку батьків — усе вийде.

У когнітивній психології існує наочний розклад: щоб дитина навчилася самоконтролю, їй просто необхідний еталон. Певний зразок бажаної поведінки, на який він буде рівнятися. Дитина буде звірятися з цим зразком і поступово розвине навичку самоконтролю: навчиться планувати свою роботу для досягнення зразкової поведінки, а потім перевіряти самого себе, чи добре він відтворив зразок і як наступного разу зробити краще.

Батьки також повинні бути досить організованими людьми. Важливо, щоб дитина бачила і знала, що в батьківському житті є місце порядку та дисципліни: тато та мама вміють робити над собою зусилля і виконувати свою роботу й інші обов’язки. Крім того, у дитини має бути впорядкований простір для навчальної діяльності: стіл чи парта для уроків, полиці та шафи для книжок і зошитів, місце для шкільного одягу, годинник, телефон для зв’язку з батьками.

Та зрозуміло, що дуже складно закрити відразу усі прогалини у поведінці та організованості дитини. Набагато простіше змінюватися по частинах.
Складіть для себе список «проблемних зон» у навчальному житті вашої дитини, щоб з особливою увагою їх виправляти. Скажімо, малюк не вміє вставати за будильником, забуває записувати домашні завдання та надто пізно сідає за уроки. У загальному потоці звичного життя ви почнете особливо уважно стимулювати дитину саме за цими трьома напрямками, і вже з Вашою допомогою ці проблеми почнуть зникати. На встановлення корисних звичок може піти 2-3 тижні. А дитина тим часом відчує, що її життя впорядковується.
Після цього оберіть інше, найпростіше завдання зі списку та обговоріть з дитиною, як би вона могла зробити це самостійно? Наприклад, вставати і збиратися вранці самостійно. Чи може цей процес буде малюку здаватися легшим, якщо будильник зранку буде голоснішим? Або його можна встановити на 10 хвилин пізніше? Або закупити для сніданків особливі йогурти, фрукти, сир, кефір, щоб малюк із задоволенням хазяйнував на кухні? Спробуйте чесно віддати дитині відповідальність за цю конкретну справу та спостерігайте: чи виходить у нього цю відповідальність взяти? Залишайтеся лише спостерігачем, за потребою можете трохи допомогти. Тільки у такий спосіб контроль за певною сферою насправді може перейти до дитини.

Після цього дайте дитині невеликий перепочинок і час для адаптації, а потім вкрадливо запропонуйте виправити ще одну позицію зі списку. Запитайте: «А що б допомогло тобі завжди записувати домашнє завдання?» Цикл повторюється. Тільки не варто і зараз занадто поспішати. 
А наостанок давайте перерахуємо процеси, які важливі для успішного навчального життя кожної дитини. Маленький учень може виконувати їх на автопілоті, а може постійно забувати про них. Але кожен з них обов’язково варто їх опрацювати.

• Підйом за будильником.
• Самостійні ранкові збори в школу, поживний сніданок.
• Уміння замикати, відмикати квартиру і не забувати ключі.
• Самостійний похід до школу.
• Забезпечення зв’язку (заряджений телефон, завжди з собою).
• Контроль кількості грошей на проїзд і шкільні сніданки.
• Заповнення щоденника та запис домашнього завдання.
• Уміння встановлювати часом за годинником.
• Самостійне і своєчасне виконання уроків.
• Пошук навчального матеріалу в бібліотеці та Інтернеті.
• Збирання рюкзака відповідно до розкладу на наступний день.
• Прибирання на робочому місці.
• Прибирання шкільної форми в належне місце.
• Обіди та полуденок вчасно.

Це проста «технічна база» навчального процесу, але вона дуже важлива. Головне трохи допомогти дитині освоїти всі ці навички, полегшити їй шлях до самостійності й успіху, а собі — забезпечити спокій і впевненість у своїй дитині.