Як допомогти дитині насолоджуватися читанням

Останнім часом у дитячих розвивальних центрах набули популярності курси швидкочитання. І це не випадково, адже вони користуються неабияким попитом передусім серед батьків, які вкрай стурбовані незадовільною технікою читання своїх дітей або взагалі невмінням читати. Якщо ви належите до них, вам здається, що вже час навчити дитину читати або вона читає по складах чи дуже повільно, ця стаття, написана практикуючим тренером з техніки читання, стане вам у пригоді.

Як навчити дитину читати

Перед тим, як починати навчати дитину читати, необхідно, щоб були дотримані дві умови: дитина має знати майже всі букви алфавіту (допускається незнання лише деяких букв: ц, ч, ш, щ), і її мозок має бути достатньо зрілий для того, щоб зрозуміти, як визначати перший звук у слові. Що це означає? Ви пояснюєте, що перший звук у слові можна знайти, довго протягнувши його, і демонструєте це: «С-с-с-с-с-с-с-с-с-обака». Увага! Тягніть не «со», а саме «с»; а «обака» вимовляйте дуже швидко. Отже, який довгий звук чує дитина? Правильно, «с»! Спочатку добирайте лише такі слова, перший звук у яких тягнеться (слова на «б», «п», «д», «т», «г», «ґ», «к» на початковому етапі не підходять).

Таким чином, якщо, скажімо, ваш чотирирічний малюк знає всі букви алфавіту, і ви вважаєте, що вже час навчати його читати, протестуйте його на вміння визначати перший звук у слові. Якщо дитина зрозуміє й навчиться це робити, то вона готова до навчання читання. Якщо ні — треба почекати.

До речі, коли ви вчите разом із дитиною букви, у жодному разі не вчіть її назв літер, дитина має запам’ятовувати звуки, які позначає кожна літера (тобто, наприклад, не «бе», а «б»).

Якщо всі дві умови дотримані, то можете починати навчати дитину читати. Краще довірити цю справу спеціалістам. Але якщо ви вирішити робити це самотужки, пам’ятайте про деякі правила, щоб пізніше не довелося виправляти проблеми, які можна уникнути від самого початку.

Починаємо з простого: читаємо відкриті двобуквені склади (ба-, мо-, ве- тощо).
Далі вчимося читати закриті двобуквені склади (ом-, ич-, аз- тощо).
Переходимо до читання слів, які складаються із засвоєних складів.
Вчимося читати склади, які починаються двома приголосними (зво-, свя- тощо). Увага! Щоб дитина не відривала перший звук і потім не читала по складах, вам треба навчити її читати такі склади, трохи протягуючи перший звук й одразу приєднуючи його до наступного (тут також слід починати зі складів, перший звук у яких тягнеться).

Ми не зупинятимемося на всіх тонкощах, бо їх дуже багато. Фахівці з дитячого читання навчаються за спеціальними програмами не один місяць, тож умістити всі знання в статтю неможливо.

Як у домашніх умовах покращити техніку читання

Якщо момент уже упущений, і ваша дитина якось навчилася читати, але читає по складах, є можливість це виправити. По-перше, можна звернутися до тренера, який попрацює з технікою читання дитини й, можливо, впорається за кілька занять (це залежить від здібностей дитини та кількості наявних проблем). До речі, під технікою читання мається на увазі не лише швидкість читання, але і правильність. Отже, ловіть декілька лайфхаків.

Поясніть дитині, що таке наголос. У текстах позначте олівцем усі наголоси. Скажіть дитині, щоб під час читання вона трохи тягнула й із більшою силою вимовляла наголошений голосний, а решту складів прочитувала швидко. Ви одразу почуєте, як слова почнуть читатися разом, а не по складах.
Щоб потренувати швидкість читання складів, пограйте у гру. Для неї знадобляться картки зі складами. Встановіть таймер на 1 хвилину і протягом цього часу швидко викладайте на стіл по одній картці. Дитина має прочитувати склад правильно та швидко. Не викладайте наступну картку, доки вона правильно не прочитає склад. Потім порахуйте кількість карток із прочитаними складами за одну хвилину. Нормою вважається кількість близько 40-45 карток. Таким чином у словах дитина прочитуватиме ненаголошені склади швидко, а тягтиме лише наголошений — внаслідок цього ви впораєтеся з проблемою складового читання.
Покажіть дитині, як треба читати слова, у яких є збіг приголосних. Наприклад, слово «картуз». Його треба поділити на відкриті склади: ка-ртуз. Так і читати, зважаючи на наголос: коротко і швидко прочитуємо «ка», трохи протягуємо «р» та приєднуємо до «туз», де «у» вимовляємо з більшою силою голосу, бо цей звук наголошений.
Коли дитина читатиме тексти, з’єднайте олівцем усі прийменники та сполучники з наступними словами. Скажіть, що їх потрібно читати як одне слово (наприклад, з дідом: протягуємо «з-з-з» і приєднуємо одразу до «дідом», вийде «здідом»). Так ви уникнете зайвих пауз під час читання речень.

Як заохотити дитину до читання

Проблема нелюбові дітей до читання полягає не лише в культі гаджетів і комп’ютерних ігор. Дітям не подобається робити те, що у них не виходить. Отже, в першу чергу батькам слід уважно поставитися до навчання читання своїх дітей, аби у них в подальшому не виникало із цим проблем. Погодьтеся, якщо другокласник швидко і вправно як для свого віку читає, йому подобатиметься це робити і в школі, і вдома. Діти, які читають погано, соромляться читати вголос на уроках мови й літератури, тому вони не люблять читання як таке.

А по-друге, слід відповідально підійти до вибору книг для дітей. Звісно, сучасних молодших школярів одразу не зацікавиш класиками української літератури. А отже сходіть до книжкової крамниці, відвідайте книжкові сайти, ознайомтеся із сучасною літературою, яку пропонують видавництва. Наразі існує дуже багатий вибір літератури для дітей різного віку: детективи, пригоди, комікси, фентезі, підліткова художня література — дитина обов’язково знайде щось цікаве для себе. Адже в сучасній літературі висвітлені теми, близькі сучасним дітям: існують книжки про блоґерів і для блоґерів, пригоди, засновані на відомих комп’ютерних іграх на кшталт «Майнкрафту» тощо.

І наостанок нагадаємо, що, звісно ж, діти наслідують своїх батьків. Ваша дитина змалечку бачила вас частіше з книгою чи телефоном у руках? Які дитячі книжки ви маєте вдома? Яких авторів? Якого року видання? З якими ілюстраціями? Відповівши на ці запитання, ви неодмінно знайдете відповіді на свої.